Інтерактивні ігри

Методи і прийоми інтерактивного навчання та організації ігрової діяльності на уроках музичного мистецтва

Можна розпочинати урок із проведення «Роз­минки», що дозволяє в цікавій формі перевірити готовність учнів до уроку, актуалізувати опорні знання, коротко повторити попередній матеріал, сконцентрувати увагу, задати темп роботи, а та­кож сприяти формуванню комунікативних умінь і навичок.

►► «Ланцюжок»

Під час проведення гри учні повторюють основні терміни й поняття, що вивчалися на по­передніх уроках і застосовуватимуться на цьому уроці. У пригоді стане невелика іграшка (м'ячик, бубон тощо). Ведучий або один із гравців називає певне поняття, передаючи іграшку іншому, той дає визначення цього поняття й передає іграшку на­ступному учневі. Ланцюжок термінів і понять має охопити якомога більше учнів.

На початку застосування цієї гри доцільно оби­рати «рятівників», до яких за потреби можна звер­нутися по допомогу, передавши їм іграшку зі словом «5оггу». Оптимальна кількість «рятівників» — двоє. Спершу одним із них має бути вчитель, згодом — лише учні, яких він обирає, або ті, які висловлюють бажання випробувати себе в цій ролі.

►► «Мікрофон»

Цей добре відомий і поширений прийом до­цільно застосовувати під час аналізування творів мистецтва або підбиття підсумків уроку, адже він дозволяє кожному учневі висловити свої враження, власну думку.

►► «Аукціон»

Гру «Аукціон» можна застосовувати для пере­вірки засвоєних знань: відповіді учнів на постав­лене запитання (варіант 1) і надання якомога більшого обсягу інформації з цього питання (варі­ант 2).

Варіант 1

На дошці написані запитання (з вивченого ма­теріалу), що «виставлені на продаж». «Продавець» указує на запитання, а ведучий запитує: «Хто хоче купити запитання?» (тобто, хто знає відповідь, хо­че відповісти). «Покупець» підводить руку. За пра­вильну відповідь він отримує певну суму балів, що може бути збільшена, якщо відповідь є розшире­ною, поглибленою.

Варіант 2

Учитель демонструє портрет композитора або художника (репродукцію картини, аудіозапис му­зичного твору). Учні мають його «викупити», на­звавши «ціну» (наводять його біографічні відомості, характеризують творчість, окремі твори, засоби ви­разності тощо). Хто запропонує більшу «ціну» — є переможцем.

Такий аукціон можна завершити етичним ви­сновком: багатою є та людина, яка в духовній ко­лекції має шедеври аукціону.

►► Рольові імітаційні ігри

Рольові імітаційні ігри передбачають опрацю­вання та перевірку різних варіантів розв'язання проблем у модельованій ситуації за умов колек­тивного обговорення. Для цього формуються гру­пи, кожна з яких має певну функцію (варіант 1), та групи з розподілом ролей усередині груп (варі­ант 2).

Варіант 1

 «Ерудити» (безпосередньо готують і проводять гру) мають повно та всебічно розкрити про­блему, зазначивши альтернативні шляхи її роз­в'язання, виявивши знання предмета й само­стійність думки.

 «Опоненти» (глибоко обізнані з темою) у сво­їх виступах ставлять нестандартні запитання, висловлюючи сумніви та заперечення від імені будь-якого учасника гри.

*                    «Експерти» (ведуть записи в картках учасників і оцінюють їх гру) повідомляють кожну оцін­ку та загальний результат, мотивуючи всі свої Дії).

*                    «Рецензенти» (найосвіченіші учні) доповнюють відповіді «ерудитів», висловлюючи власну дум­ку, а головне — оцінюють «ерудитів», «опонен­тів», «експертів».

х «Організатори» відповідають (разом з учителем) за оформлення гри та ведення протоколів.

*                    Учитель є керівником гри, він створює про­блемну ситуацію, залагоджує спірні питання, контролює перебіг гри (може не дозволити конкретному «опонентові» увійти в гру через порушення регламенту виступів), оцінює діяль­ність усіх учасників.

Варіант 2

 «Керівник» (або «спікер») ознайомлює групу із завданням, організує порядок роботи, її ви­конання, підбиває підсумки, призначає «допо­відача».

 «Секретар» записує результати.

 «Посередник» стежить за часом.

«Доповідач» чітко висловлює думку груп, по­відомляючи про результати роботи.

 Учитель для кожної групи готує завдання, яке слід виконати за короткий термін (5-10 хв) і представити класу, після чого подає свій ко­ментар та оголошує оцінку.

►► «Експедиція» («Подорож»)

Ще один різновид рольової імітаційної гри, що розрахована на цілий урок. Відповідно до на­вчального матеріалу обираються маршрут, тран­спорт, склад «експедиції». Учасники «експедиції» об'єднуються в групи, обравши керівників та їх заступників. Наприклад, в «експедиції рідним кра­єм» це будуть: «географи», «народознавці», «фоль­клористи», «музиканти», «художники», «науковці» та ін.

Кожна група складає програму дій, перелік необхідних речей, визначає, що має бути резуль­татом виконання програми. На наступному етапі групи презентують свої плани. Керівник (учитель чи учень) оцінює роботу груп.

►► «Брейн-ринг»

Змагаються дві команди, які сидять за окреми­ми столами. Ведучий (учитель) керує грою та разом із «експертною групою» допомагає в разі суперечок щодо точності відповідей, присудження балів, ви­значення переможців. Оцінювання гравців — ком­петенція ведучого. Можна також створити «групу асистентів», які фіксуватимуть бали гравців за від­повіді та доповнення, на підставі чого диференці­йовано оцінюється робота кожного гравця.

Ведучий пропонує запитання, завдання (мож­ливі письмові запитання, розв'язання кросвордів та ін.), а команди починають обговорення (1 хв). Якщо команда готова відповідати, то вона подає сигнал (дзвоник, брязкальце). У разі неправильної відповіді команда-суперниця отримує ще 20 секунд на обговорення і право на відповідь; якщо обидві команди дали неправильну відповідь, то нерозі- гране очко розігрується як додаткове в наступному раунді.

►► «Дебати»

Ця гра може бути основою для проведення уроків-дебатів. Учасники об'єднуються в коман­ди — «стверджувальників» і «заперечувальників». Теми дебатів пропонує вчитель або самі учні. Ви­грає команда, яка аргументованіше довела свою думку.

►► «Дуель»

«Дуель» — це командна робота з навчальною інформацією. Команди по черзі ставлять одна одній запитання (пов'язані з темою уроку, навчальним текстом, що викладений учителем чи прочитаний у підручнику) і дають відповіді на них. Оцінюються активність команд, кількість і змістовність запитань і відповідей.

►► «Світська розмова»

Це обмін інформацією з певної теми, за на­вчальним текстом (робота в парах). Двоє учнів грають роль представників «світського товариства», які намагаються «похизуватися», уразити одне од­ного своєю поінформованістю з того чи іншого пи­тання, знанням фактів тощо. Така розмова може починатися словами: «Вельмишановний, а чи знаєте ви, що...»

►► «Незвичайні перетворення»

Ця гра стимулює творче використання зви­чайних предметів у незвичайних умовах, ситуаці­ях. Для цього групам (парам) роздають предмети (олівець, аркуш паперу, обгортки від цукерок, пластикова пляшка, кулька і т. ін.), а учасники мають вигадати якомога більше незвичайних спо­собів їх застосування на уроці, у певних видах ді­яльності. Перемагають найоригінальніші «перетво­рення».

►► «Реклама»

Цей ігровий прийом дозволяє цікаво та оригі­нально довести, наскільки важливим є знання того чи іншого терміна, продемонструвати застосування його на практиці. Учитель пропонує термін, а кож­на група готує пантоміму, пісню, інсценівку на зра­зок сучасних рекламних роликів.

►► «Дзеркало»

У грі «Дзеркало» (робота в парах) імітуються рухи, що необхідні для вироблення певних навичок. Кожна пара учасників отримує завдання: диригува­ти виконанням вивченої пісні; продемонструвати за допомогою руки-«нотоносця» звукоряд; «намалю­вати квітку» тощо. Напарники стають одне проти одного: один — імітує дії, а другий — є «дзерка­лом», що повторює його. Потім вони міняються ролями. Кожне з 4 завдань може бути оцінене за трибальною системою. Наприкінці гри виставляєть­ся сумарна оцінка.

►► Гра-казка про лади

Учитель. Жили-були два брати-лади: мажорний та мінорний. Мажор завжди був радісним і сяяв від щастя. Він твердо стояв на своїх ногах Звучить мажорний тризвук, і на дошці з'являється малюнок

веселого чоловічка у світлому одязі.

Мінор був братом Мажору. Але, на відміну від нього, він був завжди сумним і темним. Мав дуже м'який характер.

Звучить мінорний тризвук, і з'являється малюнок сумного

чоловічка у темному одязі.

І Мажор, і Мінор дуже любили дітей і часто гралися з ними у «хованки». А зараз Мажор і Мі­нор мають намір пограти з нами в «хованки».

Звучать гами — мажорна та мінорна.

[І] Хто це пробіг?

Звучать тризвуки.

Ш А це хто сховався в лісі?

Діти у відповідь надають своїм обличчям то веселого, то сум­ного виразів.

А зараз шукатимемо 'їх у музичних творах.

Звучать музичні твори.

                                                                               

                                          ►► «Хто більше?»

На уроках музичного мистецтва застосовується словесний опис музики, що часто є доволі проблем­ним завданням, коли він обмежується декількома прикметниками: весела, швидка, сумна, повільна, спокійна. Гра «Хто більше?» допоможе розв'язати цю проблему.

Учитель може заздалегідь продиктувати учням ті прикметники-епітети, що можуть використовува­тися для характеристики, а двоє учнів біля дошки, слухаючи музичний твір, мають дібрати епітети для словесного опису характеру мелодії, ритму та ін. Після прослуховування твору учні по черзі почина­ють «обмінюватися» дібраними прикметниками. Ви­грає той, хто назве останнє слово-характеристику.

У гру можна грати парами й групами (двоє або більше). Гра «Хто більше?» триває не більше ніж 5 хвилин, тому може проводитися майже на кож­ному уроці.

                                           ►► «Малюємо в уяві»

Учитель пропонує учням під час слухання му­зики чи пісні намалювати подумки картину. Після того, як завершується слухання музичного твору, учні розповідають про свої уявлені картини. Удо­ма можна відтворити свої уявні картини на папе­рі. Таким чином, гра «Малюємо в уяві» сприяє ак­тивнішому слуханню музики й розвитку образного мислення.

                                         ►► «Маленький педагог» («Юний педагог»)

Варіант А

Частина нового нескладного навчального мате­ріалу розподіляється між учнями для самостійного вивчення. На наступному уроці діти виконують ро­лі педагогів, пояснюючи цей матеріал решті учнів. Учитель коригує, коментує, доповнюючи виступи.

Варіант Б

На уроці узагальнення знань (на контрольному уроці) учні ставлять одне одному запитання, які вони підготували напередодні вдома.

Варіант В

Після усного опитування учнів відбувається зміна ролей: тепер учні ставлять запитання вчи­телеві. У цьому разі запитання не підготовлені за­здалегідь.

Варіант Г

Після письмового опитування учні обмінюють­ся зошитами й перевіряють одне одного. Учитель є спостерігачем.

Гра дозволяє учням відчути себе в ролі вчите­ля, сприяючи виробленню уваги й почуття відпо­відальності.

►► «Угадай-но»

Це вікторина, що має величезну кількість різ­новидів: ^х угадай назву інструмента; ^х угадай назву твору та ім'я його автора

  угадай тему твору;

 * угадай музичний жанр;

^х угадай назву пісні;

 ^х угадай танець тощо.

Гра використовується після накопичення певно­го обсягу вивчених музичних творів і є своєрідним контрольним тестом для перевірки та узагальнення знань, сприяючи активізації уваги учнів, кращому запам'ятовуванню навчального матеріалу